Батькам майбутніх першокласників!!!

Хочу більш детально познайомити Вас з поняттям психологічної готовності до школи та його складовими. Але спочатку хочу зупинитися на тому, що Ваші діти – це діти нового покоління, а саме покоління Альфа. Це діти, які були народжені після 2010 року, мають свій особливий характер і свою місію в цьому світі.

Абсолютно всі матеріальні цінності діти цього покоління сприймають як належне. Таким діткам важливо отримувати багато нової та цікавої інформації, вони з легкістю можуть користуватися гаджетами та знаходити потрібну інформацію в інтернеті. Це діти з якими завжди потрібно налагоджувати контакт, заохочувати до діяльності та зацікавлювати. Саме вони – справжні люди 21 століття, для них вже змалечку характерні висока соціальна відповідальність та свідомість. Це особливі діти, до яких треба шукати підхід як батькам, так і вчителям.

Тож, хто такі діти покоління Альфа ми з’ясували, тепер давайте поміркуємо: «Дитина, готова до шкільного навчання, яка вона?». Психологічним новоутворенням, яке виникає в кінці дошкільного віку, є «внутрішня позиція школяра». ВПШ означає те, що дитина готова перейти від одного виду діяльності, а саме гри, до іншого – навчання. Тобто це новоутворення  вказує на те, що у дитини з’являються внутрішні і зовнішні мотиви для навчання у школі (хоче красиве шкільне вбрання, найкращий рюкзак, багато друзів, отримати нові знання та приміняти їх в житті, нові права та обов’язки тощо).

Пропоную Вам, вправу «Портрет майбутнього школяра».

Поміркуйте всією родиною, які характерні риси, притаманні майбутньому школяру? Що саме відрізняє його від інших?

Підсумовуючи все вищевказане, можу зробити висновок: для того щоб дитина пройшла етап включення до нового соціального середовища успішно, потрібно формувати у неї позитивне ставлення до навчальної діяльності і до школи загалом.

Психологічні рекомендації батькам п'ятикласників 

·         Надихайте дитину на розповідь про шкільні справи. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням на зразок: «Як минув твій день у школі?» Щотижня обирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте імена, події, деталі, про які дитина повідомляє вам, використовуйте їх надалі для того, щоб починати бесіди про школу.

·         Регулярно розмовляйте з вчителями вашої дитини про її успішність, поводження та взаємини з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих приводів, для занепокоєння, консультуйтеся з вчителем не рідше, ніж раз на місяць.

·         Знайте програму й особливості школи, де вчиться ваша дитина. 

·         Допомагайте дитині виконувати домашні завдання,але не робіть їх самі. Установіть спеціальний час для виконання домашнього завдання і стежте за виконанням цих настанов, що допоможе вам сформувати позитивне ставлення до навчання.

·         Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між її інтересами й предметами, що вивчають у школі.

·         Особливі зусилля докладайте для того, щоб підтримувати спокійну й стабільну атмосферу вдома, коли в шкільному житті дитини відбуваються зміни.

·         Спокій домашнього життя дитини допомагає їй ефективніше розв’язувати проблеми в школі.

·         Забезпечте своїм дітям вдале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.

·         Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.

·         Дбайте про те, щоб дитина навчалась бути охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.

·         Ніколи не поспішайте з висновками ні про дитину, ні про вчителя - прийдіть у школу, поспілкуйтеся з вчителем.

·         Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та довідкову літературу.

·         Пам'ятайте, що клас, де навчається ваша дитина, - ціле трьох колективів: дітей, батьків, вчителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, у тим кращій атмосфері буде зростати та навчатися ваша дитина. Це залежить від кожного й від вас теж.

·         Не забувайте: дитину не слід карати за невміння, а терплячи вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.