Без паніки

Фільтруйте джерела інформації

Читайте новини лише на перевірених ресурсах, яким можна довіряти.

Практикуйте діджиталдетокс

Краще витратьте час, який проводите в інтернеті, на спілкування з рідними, вивчення іноземної мови, читання.

Врешті, навчіться готувати нову страву. Це допоможе вашій психіці відпочити й «очиститися» та дасть змогу більш спокійно й раціонально опрацьовувати інформацію.

Розробіть план дій

Розробіть та запишіть план дій у різних життєвих випадках.

Опишіть детально свої дії в кожному випадку. Це дасть вам відчуття контролю та розуміння, що зможете впоратися з будь-якою ситуацією.

Записуйте те, що хвилює

Це допоможе перенести тривогу в іншу площину (на папір) та трохи заспокоїтися.

Будьте тут і зараз

Хвилювання й тривожність – це проекція себе в майбутньому. Якщо є реальні причини, які загрожують здоров'ю, вашому чи близьких, поміркуйте, як можете мінімізувати чи усунути їх.

Та якщо цей страх продукується просто прочитанням новин, спробуйте відпустити його та зосередитися на тому, що дійсно відбувається тут і зараз.

Переключайте діяльність

Переключіться на виконання монотонних домашніх справ, щойно почали відчувати, що страх та паніка наростають.

Прання, прибирання, приготування їжі дають певний релакс та можливість відволіктися від факторів стресу.

Говоріть про почуття

Говоріть з рідними та близькими про свої почуття. Або ж зверніться до психолога. Відчувати страх та тривогу не соромно. Більше того, хвилюватися про здоров'я та життя, своє й рідних – природно.

Розмова з близькими чи фахівцем допоможе заспокоїтися та подивитися на ситуацію під іншим кутом.

Концентруйтеся на позитиві

Наш мозок гостріше реагує на негативні події. Крім того, він схильний робити з невідомого погане. Через це нам здається, що навкруги більше негативу, ніж позитиву. А інфопростір підсилює це відчуття.

Результати досліджень показали: щоб нівелювати вплив однієї негативної події, потрібно в середньому три позитивні. Тож, щоб заспокоїтися, вам доведеться читати втричі більше позитивних новин.

Скажете, що їх знайти не так просто. У такому разі зменште кількість негативу, і виконати це завдання буде значно простіше. Це дієва духовна практика, що допоможе усвідомлено ставитися до власної реакції на події та заспокоїть ту ділянку мозку, яка викликає емоції. 

Впоратися з панікою непросто, але можливо. Головне – щире бажання та робота над собою, тож "don`t worry-be happy!" :)

Боротьба зі стресом в умовах карантину

Поради щодо спілкування з дітьми

Правило №1 – Будьте чесними.

Важливо говорити правду і передавати дитині своє ставлення до обговорюваної теми. Діти сприймають інформацію чуттєво і буквально, не через критичний розум, не оцінюючи та не зважуючи її. І якщо ми говоримо неправду, дитина обов'язково це зрозуміє, що залишить в її душі незадоволеність і вона обов'язково повернеться до цього питання знову.

Правило №2 – Враховуйте вік і почуття дитини.

Є багато складних тем, які можуть сильно вразити дитину, наприклад, смерть. Тому обов'язково враховуйте її характер, вік та інтелект. Спостерігайте, чи зрозуміла вона нову інформацію. Ніколи не вживайте складні слова або наукові терміни, дитині вони будуть незрозумілі, ця тема залишиться для неї складною, і, як наслідок, до неї сформується складне ставлення.

Правило №3 – Підкріплюйте свої відповіді додатковою інформацією.

Проілюструйте прикладами зі свого життя те, про що говорите. Але якщо з якоїсь причини у вас немає такого досвіду, то на допомогу завжди прийдуть казки, міфи або мультфільми. У казках і міфах ми завжди зустрічаємо героїв, які проживають приблизно одні й ті самі сценарії, наприклад, виказують рішучість у складних ситуаціях, завжди знаходять правильне рішення, стають щирими друзями, допомагають іншим. Такі приклади дають дитині певні загальні поняття і формують правильні цінності.

Правило №4 – Зберігайте візуальний і тактильний контакт, розмовляйте у спокійній атмосфері.

Для дітей візуальний контакт просто необхідний, щоб вони могли засвоювати ту інформацію, яку отримують. Якщо ми обговорюємо складні теми, наприклад, розлучення, важливо приділити увагу і тактильному контакту – обійняти, взяти за руки тощо. Крім того, атмосферу, в якій ви розмовляєте, потрібно обирати або моделювати. Якщо ви відповідаєте на серйозні запитання дитини похапцем, то її сприйняття інформації викривляється і ставлення до цієї теми також формується у викривленому вигляді. Тому якщо у конкретний момент у вас немає часу або вам необхідно підготуватися до розмови, краще відкладіть її, але обов'язково попередьте про це дитину, наприклад, дивлячись в очі скажіть їй, що сьогодні ввечері ви повернетеся до цієї теми та поговорите про це.

Правило №5 – Не недооцінюйте вік та інтелектуальні можливості дитини.

Важливо пам'ятати, якщо дитина поставила питання або порушила якусь тему, то вона дозріла і готова отримати інформацію. Не уникайте її запитань, відповідайте прямо і відкрито. Крім того, є теми, про які важливо поговорити на декілька років раніше, наприклад, тема статевого дозрівання. Перш ніж дитина з цим стикнеться, ми повинні передати їй необхідну інформацію та підготувати її.

Табу у спілкуванні з дітьми

Табу №1 – Не знецінюйте допитливість дитини.

У жодному разі не знецінюйте інтерес, який з'явився у дитини, тому що в іншому випадку ви гасите цей імпульс і, швидше за все, вона більше ніколи не підійде до вас із цим питанням. Не мовчіть, не смійтеся із запитання, не переходьте на інші теми та не кажіть, що зайняті для цього. Дайте дитині зрозуміти, що для вас це питання так само важливо, як і для неї.

Табу №2 – Не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми.

Кожна дитина – це особистість, не порівнюйте розвиток своєї дитини та інших дітей. Тут немає правильних критеріїв, про що б вона не питала, в цей момент вона розвивається і формує свою свідомість, поважайте це.

Табу №3 – Не ведіть дискусію в негативному ключі.

Не сприймайте думку дитини негативно. Сучасні діти оточені величезною кількістю інформації, тому в цьому віці у багатьох із них трохи нереальне уявлення про цей світ. Якщо дитина ставить питання і висловлює власну думку, не перебивайте її та поважайте її точку зору.

Табу №4 – Не уникайте важких тем.

Обговорюючи складні теми, не кажіть дитині: «Ти ще маленький і все одно не зрозумієш!». Спробуйте пояснити їй так, щоб вона зрозуміла. В іншому випадку дитина залишається наодинці зі своїм питанням і заповнює це порожнє місце іншою інформацією, наприклад, фантазією.

Табу №5 – Не переконуйте дитину в тому, що думка дорослого – єдина правильна.

Повністю виключіть зі свого лексикону фразу: «Дорослі краще знають і завжди праві». Якщо малюку з дитинства програмують її в голові, потрапляючи у той вік, коли у нього є можливість натрапити на різні ризики, такі фрази можуть спрацювати проти нього.

Ось такі прості, на перший погляд, поради можуть допомогти Вам у повсякденному спілкуванні з дітьми і уникнути багатьох непорозумінь та виникнення конфліктних ситуацій.